Українсько-американська компанія Codective, яка спеціалізується на розробці систем автономної навігації для безпілотних апаратів, на початку 2026 року залучила $200 тисяч від Israel Aerospace Industries (IAI) — ізраїльського оборонного виробника, який був співрозробником системи «Залізний купол».

Попри те, що інформація про угоду з'явилася в медіа лише у квітні, фактично фінансування та підписання документів завершилися ще в середині лютого 2026 року. 

Наразі компанія використовує залучені кошти для проведення спільних пілотних випробувань та інтеграції своїх систем у безпілотні платформи ізраїльського партнера.

AIN поспілкувався із головним виконавчим директором та засновником Codective Антоном Герасименком і дізнався, над якими новими технологічними рішеннями зараз працює команда, як влаштований ринок державних оборонних закупівля у США та які плани у компанії на майбутнє.

Інвестиція від Israel Aerospace Industries та робота на американському ринку

Контакт із Israel Aerospace Industries з’явився після того, як Codective подалася на програму Catalyst.

Герасименко каже, що випадково побачив пост IAI у LinkedIn, де компанія шукала технології за кількома напрямами, зокрема автономної навігації.

Перемовини тривали близько двох місяців. Codective пройшла кілька раундів співбесід і надала свою систему на due diligence. У результаті IAI інвестувала в стартап $200 000.

«Їх зацікавило саме наше унікальне поєднання трьох технологій, якого вони не мали», — зазначає Антон Герамименко.

Зараз компанії готують спільний пілотний проєкт. Codective постачатиме власну навігаційну систему для інтеграції в безпілотники IAI.

Другий напрям — спільна участь у державних оборонних контрактах США. Codective виступатиме як малий бізнес (small business), а IAI — як головний підрядник (prime contractor). Така структура американських держзакупівель дозволяє невеликим компаніям отримувати вигідні контракти, закриті для великих корпорацій.

За словами Герасименка, саме так працює значна частина американського defense-tech ринку.

Щодо останнього, CEO Codective каже, що твердження про «швидкий» американський оборонний ринок — радше міф. 

За його словами, хоча умови фінансування бувають різними й кошти можуть надходити частинами по ходу виконання, держава завжди проводить фінансовий due diligence малого бізнесу. Головна мета — переконатися, що компанія не збанкрутує, поки розробляє продукт. 

Саме тому значна кількість стартапів працює через спеціальні програми SBIR/STTR. Ця структура дозволяє як державним департаментам, так і великим prime-контракторам взаємодіяти з малими бізнесами, надаючи їм грантове фінансування по фазах (наприклад, від відносно невеликих сум на MVP до мільйонних контрактів на валідацію прототипу та фінальну розробку).

Саме тому невеликі компанії часто працюють у партнерстві з великими оборонними корпораціями. У такій моделі стартап виконує розробку, а великий prime contractor забезпечує фінансову та юридичну підтримку.

При цьому Герасименко зазначає, що маржинальність державних контрактів у США залишається дуже високою.

Окремо він виділяє спеціальні інноваційні програми Пентагону та американської армії, які створені саме для швидкої роботи зі стартапами. Наприклад, зараз Codective подала заявку зі своїм дроном-перехоплювачем у програму Departament of Defense.

«Вони обіцяли провести законтрактування максимально швидко за спрощеною схемою. Але навіть там ми чекатимемо щонайменше 2–3 місяці лише на відповідь щодо наступного етапу», — каже Герасименко.

Наступний раунд інвестицій Codective

Після угоди з IAI компанія вже готується до наступного раунду інвестицій. Ймовірно, це буде Seed-раунд приблизно на $1,5 млн. Запустити його планують через 5–6 місяців.

Також Codective розглядає можливість проміжного bridge-раунду на $300 000 у найближчі місяці.

За словами Герасименка, зараз команда активно спілкується з українськими defense-tech фондами та хоче глибше інтегруватися саме в українську екосистему.

Як зʼявилася компанія Codective

Антон Герасименко каже, що команда працює з оборонними технологіями ще з 2017 року. Тоді вони створили систему Land Mine Discovery — рішення для пошуку боєприпасів на землі за допомогою комп’ютерного зору та дронів.

За його словами, проєкт отримав державний грант від тодішнього Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та потрапив до топ-5 стартапів, які допомагають військовим.

До цього команда фокусувалася на цивільних проєктах. Антон Герасименко, який у 2021 році він переїхав до Лос-Анджелеса, також працював венчурним партнером в американському фонді Expert Dojo. Тоді ж стартап почав працювати над своїм першим держконтрактом у США для Департаменту транспорту. 

Для державної компанії METRO LA розробники створювали систему відображення та передачі даних. Саме завдяки цьому проєкту команда на практиці дізналася, як влаштований американський ринок держзакупівель.

Наприкінці 2023 року до Codective звернулися старі контакти з українських військових структур із запитом на систему донаведення для FPV-дронів. Команда створила власний трекінг для наземних цілей і адаптувала його для бойового застосування.

Пізніше компанія почала працювати з українськими виробниками дронів Middle Strike та Deep Strike. Саме тоді в Codective звернули увагу на іншу проблему — навігацію в умовах активної дії РЕБ.

У компанії вважають, що прямо зараз український ринок автономної навігації більший за американський через постійний попит на системи для Middle Strike та Deep Strike.

За словами Герасименка, зараз потенційно Codective могла б продавати в Україні близько 5 тисяч модулів на місяць. Водночас у США компанія оцінює ринок інакше — через потенційну вартість державних контрактів.

«Пентагону може бути взагалі не потрібен наш фізичний модуль. Їм може бути потрібна просто наша технологія та софт для інтеграції у власні платформи», — пояснює фаундер.

Codective приблизно оцінює обсяг доступних державних контрактів у США, повʼязаних із автономними системами навігації, більш ніж у $150 млн на рік.

Як працює система автономної навігації Codective

Герасименко пояснює: основа візуальної навігації — це характерні об’єкти на місцевості, за які може «чіплятися» дрон під час польоту. Йдеться про дороги, будівлі, перехрестя чи інші помітні елементи ландшафту.

Але така система має обмеження. Над полями або морем орієнтирів може не бути взагалі. Окрім цього, поблизу фронту візуальній навігації часто заважають дим і погана видимість.

Інерціальні системи та технологію Optical Flow виробники безпілотників використовують і так, встановлюючи їх на борти для навігації. Проте Codective не тільки поєднує ці три інструменти разом, а й дозволяє модулю «розумно» перемикатися між ними залежно від умов польоту. Такий модуль у компанії називають Fusion Engine.

Завдяки цьому операторам не потрібно нічого додатково налаштовувати чи самостійно поєднувати сторонню «візуалку» з бортовою «інерціалкою» безпілотника — пристрій працює за принципом plug-and-play, коли модуль просто вмикається одним кабелем у польотний контролер.

«Цей двигун визначає, на яку саме систему навігації краще покладатися в конкретний момент часу», — пояснює CEO.

Наприклад, якщо візуальна навігація втрачає орієнтири через однорідну поверхню, система переключається на інерціальну навігацію. Коли з’являється можливість знову зчитувати поверхню, Fusion Engine повертається до візуальної системи.

Паралельно компанія створила окремий механізм сегментації території. Перед польотом у дрон завантажують карту не лише маршруту, а й території навколо нього. Якщо безпілотник збився з курсу, система після відновлення візуального контакту з поверхнею визначає своє місце розташування та повертає борт на маршрут.

За словами Герасименка, сегментаційний двигун також має функцію Prediction — прогнозування подальшого руху апарата.

«На попередніх тестах ми отримали дуже хороші результати: на 500 км маршруту відхилення становить усього 7–10 метрів», — каже він.

У Codective описують свій продукт як повністю автономний plug-and-play модуль. Його можна встановити на безпілотник і під’єднати до польотного контролера одним кабелем.

За його словами, система не залежить від GPS-сигналу, тому їй байдуже, чи ворог глушить сигнал, чи підміняє координати через спуфінг.

Модуль також має власне незалежне живлення. Під час польоту система нічого не передає в ефір і не випромінює сигналів. CEO Codective каже, що знищити її можна тільки фізично — разом із самим безпілотником.

У компанії зазначають, що два їхні борти зараз тестово працюють на Middle Strike-місіях в межах лінії фронту.

При цьому демонстраційна графіка, яку Codective показує у відео та презентаціях, — це лише візуалізація для публічних матеріалів.

«У реальному польоті оператор не бачить цієї картинки на своєму лептопі, бо дані в реальному часі не передаються. Це й не потрібно — система орієнтується повністю самостійно», — пояснює Герасименко.

Фактично модуль є «сенсор-боксом», який можна налаштовувати під різні типи місій: спостереження (surveillance), донаведення на ціль (target guidance), фіксацію змін ландшафту тощо.

Новий напрям — швидкісний дрон-перехоплювач

Окрім навігаційної системи, Codective зараз працює над важким швидкісним дроном-перехоплювачем. За словами очільника компанії, проєкт перебуває в розробці вже близько пів року.

Компанія хоче створити апарат зі швидкістю понад 500 км/год та інтегрованою системою донаведення.

Паралельно компанія вже отримала доступ до американських військових полігонів через контракт із Департаментом морської авіації США. Там Codective тестує як навігаційну систему, так і новий дрон.

Brave1, українські партнери та робота з військовими

Нещодавно Codective також відновила контакт із кластером Brave1. За словами Антона Герасименка, компанія вже надіслала офіційну proposal-пропозицію та очікує подальшої координації.

Серед українських партнерів він окремо згадує Limpid Armor, з якою Codective проводить тестування та отримує польові дані для навчання нейромереж.

При цьому Герасименко визнає, що наразі найскладніше для компанії — це логістика, оформлення експортного контролю у США, доставка в Україну та координація української команди і партнерів.

Читайте також: ШІ-стартап з українським корінням Prox отримав фінансування від Y Combinator. AIN поспілкувався із співзасновником Дмитром Яновським і дізнався деталі