Заснована українцями агенція сурогатного материнства World Center of Baby рекламувала свої послуги, позиціонуючи себе як «сервіс під ключ», що подарує клієнтам довгоочікувану дитину, координуючи всі медичні та юридичні процеси.

Лише за сім років агенція розгорнула широку діяльність – власна клініка в Києві, банк донорських яйцеклітин, програми в Мексиці, Грузії, Албанії та на Кіпрі. Клієнтами стали сімʼї та самотні люди чи не з усього світу.

Read this publication in English

Але у лютому цього року World Center of Baby розіслала своїм клієнтам листи, у яких повідомила про банкрутство. Йдеться про компанію World Center Group Corp., зареєстровану у 2021 році у Флориді (США). Після цього агенція припинила надавати будь-які послуги. В результаті, сурогатні матері залишилися без обіцяних виплат, а генетичні батьки – без будь-якої інформації про майбутніх дітей.

<br />

Якісні розслідування потребують багато часу, зусиль і грошей. Приєднуйтесь до сотень учасників спільноти NGL.media, які підтримують цю складну роботу 

Що саме стояло за настільки різким згортанням діяльності агенції – незрозуміло. Частина батьків обʼєдналася в групи, інші – подають до суду. Тим часом в Албанії місцева прокуратура розслідує обставини смерті молодої українки, яка погодилася стати сурогатною матір’ю для World Center of Baby. Саме сурогатні матері – зокрема, з України – за словами експертів, страждають найбільше і є найбільш незахищеними у таких історіях.

Це розслідування NGL.media провели спільно з міжнародною організацією журналістів-розслідувачів OCCRP, двома італійськими журналістками-фрілансерками та албанською редакцією Shteg.

Тіло 27-річної українки Яни імʼя та деякі подробиці змінені на прохання родичів загиблої знайшли у квартирі в албанській столиці Тирана наприкінці квітня, лише за кілька тижнів до того, як жінка мала закінчити програму сурогатного материнства. Разом з Яною загинула і ненароджена дівчинка, яку вона виношувала для World Center of Baby.

Яна родом із невеликого українського містечка. Кілька років тому вона розлучилася зі своїм чоловіком і після цього, з розповідей близьких, вона зосередилася на тому, щоб забезпечувати сина-школяра. На програму сурогатного материнства Яна погодилася, щоб придбати будинок і вкласти частину доходу у власний бізнес. World Center of Baby їй порадили «знайомі, які вже брали участь у програмі», розповіла NGL.media її сестра.

За народження дитини на замовлення молода жінка мала заробити близько 25 тис. доларів. Договір з американською компанією World Center Group Corp. передбачав, що Яна отримуватиме 600-700 доларів щомісяця під час вагітності й основну виплату 15,4 тис. доларів після пологів. Додатково їй мали платити за кожну спробу перенесення ембріонів Уже запліднений ембріон може прижитися в організмі сурогатної матері не з першого разу.

Договір також передбачав NGL.media отримали непідписану копію договору, який, за словами бойфренда Яни, був укладений між нею та генетичним батьком дитини низку штрафів для Яни – 200 доларів за пропуск лікаря, по 250 доларів за вживання алкоголю та тютюну, 1000 доларів – за самовільний виїзд закордон. Якщо б жінка наважилась на аборт, це коштувало б їй 20 тис. доларів штрафу; якщо б відмовилась віддати уже народжену дитину – 50 тис. доларів та компенсація усіх витрат замовника.

Форс-мажори для Яни теж враховані у договорі, щоправда, вони коштують менше: від 500 до 1500 доларів за викидень (залежно від терміну) або 500-1200 доларів за аборт із медичних підстав. За кесарів розтин жінці мали доплатити 1500 доларів, а за народження двох дітей – ще 2000 доларів. На випадок смерті сурогатної матері у договорі вказана людина, яка отримає всі належні виплати.

Куратор від агенції мав контролювати дотримання Яною умов договору, а медичний координатор – стежити за її здоров’ям, йдеться в документі, з яким ознайомилися журналісти NGL.media.

Сестра Яни розповіла, що вона проходила програму у київській клініці «Аліса», яка належала World Center of Baby. Окрім кількох найближчих людей, ніхто не знав, що Яна брала участь у програмі сурогатного материнства – як розповіли рідні, вона хвилювалася через можливий осуд і плітки в маленькому містечку. На останньому триместрі вагітності жінка мала переїхати в Албанію – і вже там народити дитину.

Чому для народження дитини обрали саме Албанію – не зовсім зрозуміло, але World Center of Baby, рекламуючи свої послуги в Албанії, наголошувала, що відсутність окремого законодавства у цій країні відкриває шлях до сурогатного материнства для «одружених і неодружених пар, одностатевих пар та самотніх чоловіків» В Україні законодавство дозволяє сурогатне материнство лише за умови, якщо замовники – генетичні батьки – є одруженою різностатевою парою. Жодної компанії, зареєстрованої в Албанії під назвою агенції, журналісти не знайшли.

25 лютого, якраз перед тим, як Яна поїхала до Тирани, агенція розіслала клієнтам листа з повідомленням про своє банкрутство. Онлайн-форуми вибухнули повідомленнями клієнтів World Center of Baby, які шукали допомоги й писали, що агенція покинула їх – іноді просто посеред процесу.

Яна того листа не отримувала. Але родина каже: було зрозуміло, що щось не так. Її сестра розповіла NGL.media, що спершу Яна проходила профілактичні огляди в київській клініці «Аліса», яка належала World Center of Baby, але потім клініка перестала працювати. Хлопець Яни каже, що виплати їй теж припинилися, а комунікація з медичним координатором зійшла нанівець. Коли журналісти приїхали до київської клініки, вона була зачинена.

Про те, що раніше тут, на першому поверсі житлової забудови, була начебто передова репродуктивна клініка – тепер нагадують лише загальний банер на будівлі і маленькі вказівники. Самі ж двері тепер зачинені металевим замком, а вивіску – зняли.

Тоді ж Яна почала спілкуватися напряму з батьком дитини. Він став самостійно платити жінці, також оплачував медичні візити до лікарні в Албанії, де вона мала народити, та орендував їй квартиру в Тирані на останніх місяцях вагітності. Саме в цій квартирі Яну знайшли мертвою 22 квітня.

Повідомлення, які бачили журналісти, свідчать, що перед смертю вона скаржилася своєму хлопцеві на сильний головний біль. Молоду жінку виявила у квартирі поліція після того, як рідні не могли додзвонитися до неї. 

Що саме сталося з Яною, досі невідомо: у свідоцтві про смерть албанські медики вказали причиною «раптову смерть». Офіційний висновок розтину в Албанії ще готують, повідомили в місцевій прокуратурі, додавши, що за фактом смерті зареєстроване кримінальне провадження і справа перебуває на стадії досудового розслідування.

Сестра Яни каже, що в морзі, куди привезли тіло, їй сказали, що смерть настала через високий рівень цукру у крові. Вона не розуміє, чому цього не помітили під час регулярних візитів до лікарні. Клініка American Hospital у Тирані, куди Яна ходила на всі огляди, не відповіла на запит журналістів.

Яна не хотіла їхати до Албанії, але мусила – через угоду, яку уклала, каже сестра.

«Вона просто хотіла повернутися у свою країну, де були люди, які її любили», – сказала сестра у розмові з NGL.media.

Рідні Яни не отримали жодних коштів від World Center of Baby після її смерті.

Окрім України, агенція World Center of Baby працювала із сурогатними матерями в Мексиці й намагалася набирати їх в інших країнах, зокрема у Вірменії та Грузії, з’ясували журналісти – іноді через власний бренд «МамаТак». На своєму сайті вони наголошували на дбайливому ставленні до сурогатних матерів.

«У World Center of Baby ми розуміємо, наскільки важливі сурогатні матері в процесі сурогатного материнства. Саме тому, як міжнародна агенція, ми гарантуємо, що сурогатна мати не лише проходить відбір і медичне обстеження, а й отримує найкращий догляд для успішного виношування дитини», – йдеться на сайті.

Піти на програму сурогатного материнства 27-річну українку Марію ім’я жінки змінене на її прохання змусила скрута. Але у розмові з журналістами вона розповіла, що з грудня минулого року World Center of Baby затримувала їй щомісячні виплати, а останню перед пологами так і не виплатила. У лютому вона народила близнюків для подружжя з Бразилії та мала отримати понад 20 тис. доларів, але агенція з нею досі не розрахувалася.

«Я хотіла купити будинок. Не якийсь величезний, просто щоб у дітей було щось своє. Оце моя головна втрата», – каже Марія, яка має своїх пʼятеро дітей.

Зараз бразильське подружжя самостійно виплачує Марії її гонорар – незважаючи на те, що раніше вже надали всі гроші для неї World Center of Baby. Наразі вони винні сурогатній матері ще кілька тисяч доларів.

Роберта і Феліпе Мартінси – саме та бразильська пара, якій Марія народила двійню. Вони почали шукати агенцію сурогатного материнства після того, як Роберта через проблеми зі здоровʼям втратила можливість мати дітей.

Людей із World Center of Baby вони описали як приязних, теплих і уважних, хоча часом пару дивували деякі додаткові рахунки, які їм виставляли – одна процедура несподівано коштувала 10 тис. доларів, кажуть вони. Якраз перед народженням двійні агенція сказала, що потрібно додатково заплатити 4 тис. доларів за медичне страхування для другої дитини, розповіла пара журналістам.

Але по-справжньому вони відчули, що щось не так, на початку лютого, коли вже були в Україні й готувалися забрати дітей додому. Представник агенції повідомив, що заплатити Марії за пологи треба готівкою – нібито через банківські проблеми.

«Вони почали наполягати, щоб ми заплатили готівкою, а це підвищило б для нас витрати. Ми не розуміли, чому маємо це робити», – сказав Мартінс.

Вони зрештою домовилися, що заплатять 14,5 тис. євро на рахунок. Але на момент виписки Марії з лікарні виявилося, що вона так і не отримала належного їй гонорару. Бразильці звернулися до своєї координаторки, яка відповіла, що в агенції фінансові проблеми і що їй теж не заплатили.

Незрозуміло, що сталося з надісланими грошима – працівники World Center of Baby, з якими спілкувалося подружжя, сказали, що не знають, куди поділися гроші.

Зрештою, Мартінси позичили у родичів ще 5000 доларів, щоб заплатити Марії напряму, і вирішили надсилати їй щомісячні виплати по 1000 доларів, щоб покрити заборговані їй 16 тис. доларів. Марія підписала документ про згоду на реєстрацію новонароджених батьками-замовниками як власних дітей.

Під час розмови з журналістами бразильці показали кольорову дитячу кімнату двійні, яскраво оздоблену фрескою сільського пейзажу. Але Мартінси досі відчувають несправедливість щодо Марії.

«Ми хотіли б повернути гроші, які заплатили, і які вона так і не отримала. Ми хочемо, щоб Марія отримала свої гроші, щоб усе було виправлено, щоб компанія повернула їй борг», – сказала Роберта.

Журналісти з’ясували, що інша пара з Великої Британії подала позов у Флориді проти World Center Group Corp. з вимогою до агенції повернути витрачені кошти. Пара заплатила понад 87 тис. доларів за програму сурогатного материнства, але – як ідеться в позові – не отримала нічого.

Пара розповіла, що їхній контакт в агенції повідомив, що програму більше не можуть продовжувати. Тож вони попросили повернути гроші – і почули, що на рахунку компанії залишилося 450 євро.

«Ми були розчавлені, бо з тим самим результатом могли просто злити ці гроші в унітаз. Але нам пощастило, що ми не дізналися про це посеред процесу, коли сурогатна мати вже виношує нашу дитину і їй не платять», – сказала пара журналістам OCCRP.

Це далеко не єдиний позов, який World Center of Baby отримала від колишніх клієнтів. Ще два роки тому пара з Каліфорнії (США) – Дженніфер Растегар та її чоловік Гектор Бароціо – заплатила агенції понад 100 тис. доларів за преміум-пакет, який передбачав кілька спроб перенесення ембріонів і народження дитини від сурогатної матері.

Подружжя розповіло, що вирішили шукати компанію в Мексиці, бо це неподалік їхнього дому у Каліфорнії, а також тому, що Гектор має подвійне громадянство США та Мексики. Пара розповіла журналістам, що вирішила піти шляхом сурогатного материнства після того, як Дженніфер зробили гістеректомію хірургічна операція з повного або часткового видалення матки під час операції з видалення кісти яєчника.

В інтернеті вони побачили позитивні відгуки про World Center of Baby, тож навесні 2024 року звернулися до мексиканського представництва агенції. Але агенція місяцями зволікала й вигадувала відмовки, доки пара не попросила повернути гроші. Листи й документи, надані OCCRP, підтверджують їхні платежі.

У жовтні 2024 року пара отримала лист, у якому директорка World Center of Baby Мальвіна Йонаш запропонувала їм повернути лише 22 тис. доларів. Пара ж заплатила 102 тис. доларів – тож ця пропозиція їх просто обурила. Згодом їм надійшов ще один лист – World Center of Baby пропонували повернути їм 90 тис. доларів. Але Дженніфер та Гектор мали видалити з мережі всі негативні відгуки про агенцію. Пара не прийняла ці умови і зараз веде справу в Мексиці через місцевого адвоката.

«Ми досі намагаємося стати батьками. Коли мені виповниться 50 років, я здамся», – сказала Дженніфер, якій у червні виповнилося 49.

У федеральних судових записах США немає жодного свідчення, що World Center Group Corp. коли-небудь подавала заяву про банкрутство. У реєстрі Флориди компанія значиться діючою. На момент публікації сайт також працює – лише зʼявився банер із повідомленням, що компанія не бере нових клієнтів, бо вона «повністю зосереджена на виконанні та завершенні наявних програм».

Втім, контактні телефонні номери та електронні адреси з сайту World Center of Baby більше не відповідають. А в травні сайт World Center of Baby на кілька днів захопили невідомі хакери, які пообіцяли викрити практики агенції, але жодних деталей не навели. Так само не працює і київська клініка агенції «Аліса» у Києві – її двері тепер закриті ґратами.

За словами колишньої директорки «Аліси» репродуктологині Ірини Миронової, затримувати зарплату персоналу почали  з початку 2026-го. При цьому майбутні сурогатні матері однаково приходили на обстеження та перенесення ембріонів. А вже в лютому розпочалися звільнення.

«Мені дзвонить дівчина з відділу продаж і каже: “Ви уявляєте – у нас одним днем взагалі весь відділ продажів звільнили”. І для мене це стало розумінням, що це все, кінець. Можуть бути якісь фінансові проблеми, десь щось не розрахували. Але якщо звільняють тих людей, які можуть заробляти гроші, продавати контракти і поповнювати бюджет – то це дійсно все», – розповідає Ірина Миронова.

За словами лікарки, на початку березня вона віддала ключі від клініки власниці приміщення – через несплату оренди довелося його покинути. Миронова розповіла NGL.media, що для зберігання ембріонів клієнтів вона власним коштом орендує невеличкий склад-кладовку, куди перенесла обладнання для зберігання біоматеріалів колишніх клієнтів «Аліси».

«Багато клієнтів, які на той момент були на зв’язку, в активних програмах, вони вже тоді швидко організувалися, в основному всі перевезли свій біоматеріал. А хто давніше – то ми зберігаємо. Насправді не дуже хочеться цим всім займатися. Але в основному через матеріал хвилюєшся – хтось заморозив останні свої клітини для запліднення. Шкода їх втратити – ніякої відповідальності вже й не несеш, але чисто по-людськи», – розповіла Миронова.

Хто ж є власником агенції World Center of Baby? У попередніх версіях сайту засновником і директором вказаний український бізнесмен Владислав Наточій. Йому 38 років, родом з Києва, його батько – кадровий дипломат і працює в МЗС України.

За легендою з сайту агенції, Владислав Наточій назвав київську клініку «Аліса» на честь своєї доньки. Саме він до травня цього року володів цією клінікою, що юридично існує з жовтня 2018 року. Окрім того, працівники та сурогатні матері у розмові з журналістами саме його називали власником World Center of Baby.

За архівною біографією з сайту агенції, Владислав Наточій починав із того, що разом із матір’ю організовував усиновлення українських дітей іноземцями, а потім, у 2018-му, зареєстрував World Center of Baby. При цьому у документах американської World Center Group Corp. він не фігурує. Водночас торгова марка «World Center of Baby», зареєстрована в Україні у 2021 році, належить його матері, яка не відповіла на повідомлення журналістів. Марки з такою ж назвою у США та ЄС зареєстровані на самого Владислава Наточія – як і торгова марка клініки в Україні.

Де зараз живе Владислав Наточій – невідомо. Як розповіли колишні працівники агенції, після повномасштабного вторгнення росіян він виїхав з України і певний час проживав на Кіпрі.

Журналісти OСCRP звʼязувалися з Наточієм онлайн, через електронну пошту. Той  зазначив, що World Center of Baby «пережила гостру фінансову та операційну кризу».

«Борги й невиконані зобов’язання самі собою не доводять фактів шахрайства чи злочинного умислу. Я усвідомлюю, що клієнти, сурогатні матері, працівники й партнери зазнали серйозних труднощів у цей період, і глибоко про це шкодую. Я категорично відкидаю звинувачення в шахрайстві, крадіжці чи незаконному привласненні коштів, у навмисному завданні шкоди клієнтам або сурогатним матерям», – відповів він журналістам.

За словами Наточія, між його діями і смертю сурогатної матері в Албанії немає «причинно-наслідкового зв’язку».

«World Center of Baby працювала понад сім років, і за програмами, пов’язаними з брендом, народилося понад 350 дітей. Зводити всю історію компанії винятково до періоду кризи – означає створювати неповну й викривлену картину її діяльності», – сказав він.

Поза тим, Владислав Наточій так і не пояснив, що ж стало причиною закриття агенції і чому World Center of Baby перестала спілкуватися з клієнтами та сурогатними матерями.

«З огляду на юридичні процеси, я не коментуватиму публічно окремі випадки, фінансові операції, медичні питання чи внутрішню структуру відповідних юридичних осіб», – сказав Наточій.

Як розповіла Ірина Миронова, екс-директорка «Аліси», Владислав і київським співробітникам не пояснив детально, що стало причиною закриття клініки.

«Це був лютий, і Владислав вийшов на звʼязок. Але він на зустрічі з нами навіть камеру не ввімкнув! Розказував, як йому важко. Мовляв, він не виходив на звʼязок, бо йому було погано. А нам усім тут було добре! Коли світла нема, ми все самі. Дівчата генератор виносили, підключали. Вагітні сиділи під обстрілами – а йому на Кіпрі було морально погано. Він клявся, що шукає інвестиції, розплатиться з нами в першу чергу – але з того часу ми так і не чули від нього нічого», – згадує Миронова.

Варто зауважити, що, окрім київської «Аліси», Владислав Наточій володіє також однойменною клінікою репродуктивної медицини у Тбілісі. Як і київська «сестра», клініка в Грузії також не працює – зараз за цією адресою розташований стоматологічний кабінет.

Станом на момент публікації в документі про умови надання послуг в Грузії на сайті World Center of Baby контактною особою агенції вказаний грузин із Тбілісі на ім’я Зураб Швелідзе – але під дещо іншою назвою компанії: Global Center of Baby. Однак у розмові з журналістами OCCRP Швелідзе сказав, що не знав, що є представником агенції сурогатного материнства.

Він розповів, що з ним зв’язався знайомий і сказав, що можна заробляти 100 доларів на місяць – так він і став «номінальним керівником» Global Center of Baby, бо потребував грошей. За його словами, юридична фірма в Грузії дала йому вказівку зареєструвати компанію в березні 2025 року, а потім він допоміг відкрити для неї банківські рахунки. З листування Швелідзе з цією фірмою видно, що до грудня 2025 року Bank of Georgia заблокував доступ до рахунку Global Center of Baby, а також до особистих рахунків Швелідзе. 

Тим часом діяльністю агенції зацікавилися правоохоронці за кордоном. Поліція кіпрського Лімасола підтвердила журналістам, що веде розслідування щодо рекламування незаконних практик – зокрема, відбору статі ембріонів і перенесення сурогатній матері одразу кількох ембріонів. Розслідування розпочали минулого року, обвинувачень поки нікому не висунули.

Там також повідомили, що компанії, зареєстрованої на Кіпрі під назвою World Center of Baby, не існує. А за двома адресами, які агенція вказувала на сайті як свої офіси, жодних приміщень компанії не виявили.

А хто ж є власником американської компанії World Center Group Corp? Президентом компанії офіційно вказаний такий собі Юрій Стар. Він розповів журналістам, що його найняли як консультанта для реєстрації компанії й що він нічого про неї не знає.

«Я не маю до компанії жодного стосунку. Я ніколи не підписував жодних документів, жодних договорів», – стверджує Стар. У наступному електронному листі він додав: «Я не знав, хто там працював. Я не знав, скільки у неї було клієнтів. Її фактична діяльність – клієнти, клініки, персонал, програми – здійснювалася повністю поза межами юридичної особи, документацією та банківськими операціями якої я керував».

Також Юрій Стар заявив, що Владислав Наточій доручив йому відкрити банківські рахунки у США для World Center Group Corp., і що після цього він передав доступ до рахунків Наточію, який, за його словами, здійснював банківські операції або доручав іншим співробітникам здійснювати платежі. Юрій Стар стверджує, що востаннє із Наточієм спілкувався «приблизно вісім місяців тому», коли той попросив його відкрити новий банківський рахунок.

Юрій Стар або Стародубський – громадянин США, хоча його сім’я родом із України. З 2016 року він фігурує в реєстраційних документах шести компаній у Флориді. Журналістам він також сказав, що не інвестував у World Center of Baby і що йому самому не заплатили за послуги.

Ім’я Юрія Стара фігурує і в українських судових реєстрах – у справі про довіреність, нібито від американця Алекса Мардера. Восени 2021 року він узяв позику в приватної особи у розмірі близько 122 тис. доларів, заклавши будинок Мардера площею понад 500 м². Сам Мардер не був стороною договору позики, його підпису там немає, а про обтяження власного майна він дізнався лише згодом. Американський нотаріус, чий підпис стояв на довіреності, заявив про підробку. Зрештою, суд визнав довіреність недійсною.

У спілкуванні з журналістами Юрій Стар заявив, що це провадження є його особистою справою, і «не має жодного відношення до World Center of Baby».

Директоркою World Center Group Corp. вказана Мальвіна Йонаш, яка нібито зареєстрована у Флориді. Саме підпис Йонаш стояв на листі про банкрутство, а також на інших листах і документах, які надсилали генетичним батькам. Проте п’ятеро працівників агенції розповіли журналістам, що ніколи її не бачили й не говорили з нею, а один із них сказав, що її підпис проставляли автоматично. IP-адреси, з яких її цифровий підпис ставили на договорах, які вивчили журналісти, вказують, що ним користувалися одночасно з різних точок світу.

Водночас журналісти NGL.media зʼясували, що Йонаш, яка має український та угорський паспорти, насправді проживає в Мукачеві. 56-річна жінка не має в Україні жодного бізнесу та не володіє значним майном. Знайдені журналістами NGL.media можливі місця проживання Мальвіни зовсім не відповідають стилю життя бізнесвумен – схоже, сімʼя Мальвіни ділить невеличкий будиночок з облупленою штукатуркою і старими вікнами ще з кількома ромськими сімʼями.

За даними судового реєстру, у 2020 році вона не сплатила кредит у розмірі 10 тис. грн – через це навесні 2026 року суд зобовʼязав її повернути не лише суму кредиту, але й 132 тис. грн нарахованих за цей час відсотків.

NGL.media намагалися звʼязатися з Мальвіною Йонаш, але вона так і не вийшла на звʼязок.

У червні клієнти World Center of Baby, чиї ембріони перебували в клініці «Аліса», отримали лист від представника Blue Oak Fertility – іншої агенції сурогатного материнства – про те, що їхні біоматеріали «в безпеці та кріоконсервовані». У листі йшлося, що Blue Oak Fertility співпрацює з неназваною клінікою в Україні в межах «спеціальної програми», щоб клієнти могли повторно використати збережені біоматеріали – за 41 тисячу євро, які треба сплатити п’ятьма частинами.

Один із батьків, який відгукнувся на пропозицію Blue Oak Fertility, отримав лист за підписом Даніеля Епштейна, колишнього операційного директора World Center of Baby, зі списком країн і цін, які пропонує агенція. Сайт Blue Oak Fertility створили у квітні 2026 року, його зареєстрував уже згаданий Юрій Стар. 

Стар сказав, що його найняли як консультанта для створення сайту і що він не пов’язаний із World Center of Baby. «Це цілковито третя сторона, яка працює на ринку 10 чи 12 років», – сказав він журналістам, але не назвав компанію, що стоїть за брендом.

Епштейн заявив, що почав співпрацювати з Blue Oak Fertility для того, щоб постраждалі сімʼї «поінформували, а їхні матеріали помістили в належне сховище». Він сказав, що «між Blue Oak Fertility і World Center of Baby немає корпоративного чи фінансового зв’язку» і що він «не має особистих чи професійних стосунків із Юрієм Старом». Епштейн додав, що після розпаду World Center of Baby працював як незалежний фахівець і з іншими агенціями.

У Blue Oak Fertility заявили, що після краху World Center of Baby Епштейн почав співпрацю і «долучився», щоб забезпечити збереження біологічних матеріалів, які раніше зберігалися в київській клініці «Аліса», а також отримав список клієнтів агенції – і що саме після цього компанія почала звертатися до цих людей.

«Ми вважаємо це відповідальним інформуванням людей, які залишилися без підзвітної контактної особи щодо свого біологічного матеріалу, у поєднанні з прозорою комерційною пропозицією для тих, хто хотів продовжити будувати свою сім’ю», – заявили в агенції.

Blue Oak Fertility запевняє, що «не має корпоративних, фінансових чи операційних відносин із World Center of Baby або World Center Group Corp». Там заявили, що участь Епштейна й Стара в їхньому бізнесі не є доказом зв’язку між двома агенціями, які, за їхніми словами, мають різних власників і різне керівництво.

«Blue Oak Fertility не є компанією, створеною у відповідь на крах World Center of Baby. Blue Oak Fertility – це усталений бренд компанії, яка працює незалежно понад десять років і чиє існування передує World Center of Baby», – заявила агенція.

Утім, назвати компанію, що стоїть за брендом Blue Oak Fertility, там відмовилися. Спершу в агенції пообіцяли надіслати реєстраційні документи, які підтвердили б заявлену десятирічну історію, але так цього і не зробили, попри кілька повторних запитів.

Журналісти також не знайшли жодних зареєстрованих брендів чи торговельних марок із такою назвою в базі даних Всесвітньої організації інтелектуальної власності – агенції ООН, яка агрегує дані про інтелектуальну власність зі 194 країн.

Поза тим, до самих сурогатних матерів ніхто з World Center of Baby чи Blue Oak Fertility не звертався. Про нову агенцію також не чула і колишня директорка київської клініки Ірина Миронова.

Юристи, з якими говорили журналісти, кажуть: історія World Center of Baby показує вразливість усієї індустрії комерційного сурогатного материнства, відкритої для зловживань через брак узгодженого регулювання і юридичну складність транскордонних програм.

Кірсті Горсі, професорка права Університету Лафборо у Великій Британії, яка спеціалізується на регулюванні сурогатного материнства, каже: замовники, які стикаються із забороною сурогатного материнства у своїй країні або вважають, що через місцеве законодавство доведеться довго чекати, іноді звертаються до міжнародних агенцій, що працюють у країнах із м’якшими правилами.

За словами Горсі, на ринку є відповідальні агенції, але менш етичні часто гарантують клієнтам, що ті поїдуть додому з дитиною – швидше, дешевше і з меншою бюрократією. При цьому вони не розкривають, як саме працюють і з якими юридичними проблемами можуть зіткнутися замовники, зокрема, які процедури їм доведеться пройти, щоб стати законними батьками своєї дитини вже у власній країні.

Ці агенції знають, що попит є. Вони грають на людському відчаї», – каже Кірсті Горсі.

«Транскордонних справ ми бачимо все більше й більше», – каже Бʼянка Джексон, британська юристка, яка спеціалізується на справах щодо сурогатного материнства.

«Виходить так: сурогатна мати живе в одній юрисдикції, народжує в іншій, клініка – у третій, генетичні батьки – замовники – у четвертій. І це, очевидно, ускладнює справу, особливо коли законодавство в усіх цих юрисдикціях різне», – пояснює Джексон.

«У такому сценарії сурогатні матері – найвразливіші люди. Їхній єдиний засіб захисту – подати позов про виплату. А коли компанія розвалюється, то нема кому його подавати», – каже Сайра Акіла Чоудхурі, професорка права Міжнародного університету Флориди та експертка з транснаціонального комерційного сурогатного материнства. 

Чоудхурі додала, що хоча в багатьох країнах справді є закони, які регулюють відносини між сурогатними матерями й клініками або між агенціями та батьками-замовниками, самі агенції – які вона описує як посередників – регулюються як звичайний бізнес, без урахування ризиків для людей у разі краху.

Експертка стверджує, що мають бути спеціальні закони щодо цих третіх сторін, які зобов’язували б їх захищати людей, що підписуються на такі домовленості. Наразі ж у бізнесі комерційного сурогатного материнства поширені зловживання через відсутність конкретних правових запобіжників і відповідальності для агенцій, якщо ті виходять із гри, сказала вона.

Поза тим, при спілкуванні з генетичними батьками – замовниками послуг, журналісти дізналися про інші можливі порушення в роботі агенції. Одна з колишніх клієнток World Center of Baby, яка попросила не називати її імені, розповіла журналістам, що лист від Blue Oak глибоко її вразив.

«Через чотири роки після народження нашої єдиної дочки нам довелося знищити ембріони, які залишилися. Це було нестерпне рішення, ми ухвалювали його місяцями», – сказала вона.

«Ми підписали форми згоди й більше нічого не чули, тож вважали, що їх знищили. А потім отримали лист від нової компанії, яка пропонувала нам знижку на ще одну програму сурогатного материнства – з тими самими ембріонами. Ми в шоці, ми розгублені й засмучені, бо не знаємо, чи ембріони справді знищили, чи продали якійсь компанії, щоб використати деінде. Це страшна ситуація, і всі питання, які ми ставили World Center of Baby, залишилися без відповіді», – сказала жінка.

Колишня клієнтка World Center of Baby попросила Blue Oak Fertility про єдине – підтвердити, що ембріонів більше немає. Ні їй, ні журналістам в агенції не відповіли.

Марія Горбань (NGL.media), Амбра Монтанарі та Беатріче Петрелла (Італія), Джесіка Толля (Shteg), Кевін Голл та Келлі Блосс (OCCRP), за участі The Governance Monitoring Center (GMC) і Finance Uncovered; редактор української версії Олег Онисько, переклад Неля Плахота, обкладинка OCCRP