Застава у деяких випадках перетворилася із запобіжного заходу на елемент кримінальної економіки і прибутковий бізнес. Таку думку озвучив керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Олександр Абакумов.

«Останній кейс НАБУ і САП порушив важливе питання про застави. Ми часто бачимо ваші коментарі про те, що „зловили і відпустили“. Застава у кримінальному процесі має дуже зрозумілу мету. Вона повинна гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених судом процесуальних обов’язків. У справах НАБУ і САП це одна з найбільш поширених альтернатив триманню під вартою. Втім, як свідчить практика, у деяких випадках застава перестала бути запобіжником і сама стала елементом кримінальної економіки», — сказав Абакумов.

Як приклад детектив навів справу «Мідас».

«Десятки і сотні мільйонів гривень вносяться як застави за топпосадовців із рахунків компаній, які формально не мають до цих людей жодного відношення. Це нікому не відомі фірми із сумнівною господарською діяльністю. Їхні засновники та директори часто не можуть пояснити ані чим насправді займаються їхні компанії, ані чому вони раптом вирішили внести мільйони гривень застави за підозрюваних. Не можуть, бо за ширмою таких підставних осіб стоять інші люди — реальні бенефіціари цих компаній. Люди, які не хочуть, щоб про їхню участь стало відомо», — пояснив він.

За його словами, джерелом коштів є готівка, акумульована в результаті протиправної діяльності.

«Для потреб підозрюваного її фактично обмінюють на безготівкові кошти, які вже знаходяться на рахунках компаній. Після цього саме компанія формально виступає заставодавцем і перераховує гроші на відповідний рахунок», — додав Абакумов.

У справі «МІДАС» розцінки за таку послугу були різними, повідомив детектив.

«Ми отримували інформацію про 10%, 15% і навіть 30% від суми застави. Тобто це вже не просто спосіб допомогти конкретному підозрюваному. Це ще і доволі прибутковий бізнес», — каже Абакумов.

Головною проблемою детектив назвав не вихід підозрюваних під таку заставу, а сам факт, що нелегально набуті гроші можуть обходити фінансовий моніторинг. Водночас внесення застави стає платою за мовчання підозрюваного від співучасників злочину і «видатком на збереження самого себе».

Він наголосив, що з огляду на таку ситуацію необхідно внести зміни до законодавства щодо правил визначення застави та процедури її внесення. Так, у парламенті з липня цього року зареєстрований групою депутатів законопроєкт № 15388, який може стати хорошою основою для таких змін.

«Держава повинна перевіряти компанію, яка раптом вирішила внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень. Хто її реальний власник? Звідки у неї ці гроші? Які відносини пов’язують заставодавця з підозрюваним? І головне — чи мають ці кошти законне походження? На ці запитання потрібно відповідати до того, як гроші виконають свою функцію і двері СІЗО відчиняться. Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів», — наголосив представник НАБУ.

Як писали ФАКТИ, САП оприлюднила імена фігурантів справи «Форест Гамп».

150

Читайте нас у Facebook