Хімікиня пояснила, чому репутація кавуна як лідера з нітратів насправді перебільшена і розповіла, яка частина ягоди справді може бути небезпечною.

Сезон кавунів щороку супроводжується однією й тією ж тривогою: як не нарватися на плід «накачаний хімією». Продавці стукають по кірці, покупці вивчають хвостики та жовті плями, а вдома ягоду нерідко ще й вимочують у воді. Тільки от чи справді ці ритуали захищають від нітратів, чи це просто звичка, що передається з покоління в покоління?

У Сніданку з 1+1 цю тему розібрали разом із хімікинею Оленою Глотовою, але її пояснення трохи ламають звичну картину. Виявляється, кавун отримав статус «головного нітратного лиходія» серед овочів і ягід не зовсім заслужено, а от справжні ризики криються зовсім в інших продуктах.

Нітрати потрапляють у рослини з азотних добрив: аміачної селітри, карбаміду, нітроамофоски. Азот потрібен рослині насамперед для нарощування зеленої маси: листя та пагонів. Коли ж настає фаза формування плодів, рослина переходить на інші елементи живлення – калій і магній.

Саме тому в Європі лабораторний контроль кавунів зосереджений здебільшого не на нітратах, а на пестицидах. А нітрати натомість накопичуються переважно в листовій зелені, тобто салаті, шпинаті, рукколі. А от зелений відтінок м’якоті або недостигла ягода самі по собі не означають наявність нітратів.

За словами хімікині, головний фактор небезпеки – не стиглість плода, а спосіб та сезон вирощування. Найбільший ризик несуть овочі й ягоди «не в сезон». Наприклад, тепличні зимові кавуни. Літні ж плоди, вирощені у природний спосіб, значно безпечніші.

Втім, це не означає, що обробка чи хімікати повністю виключені: якщо під час вирощування застосовувалися певні речовини, ризик отримати «неприємний сюрприз» усе одно залишається, незалежно від того, йдеться про нітрати чи пестициди.

Домашня традиція тримати кавун у воді, щоб «вивести» нітрати, на практиці не працює. Скоринка не пропускає рідину так, щоб очистити м’якоть від шкідливих речовин. А от для листової зелені цей метод дійсно має сенс, адже тонкі листочки віддають нітрати у воду значно легше.

Якщо хочеться підстрахуватися, хімікиня радить простіший спосіб – не їсти білу частину м’якоті біля самої кірки. Саме там концентрація нітратів, якщо вона є, найвища.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Насправді це дуже смачно: освіжаючий салат із кавуном, сиром і руколою, який підкорить навіть скептиків
• Міфи та факти про користь кавуна: чи можна їсти його ввечері, чи багато в ньому цукру та чи допомагає він схуднути
• Не лише кавун: 10 продуктів, які найкраще допомагають організму пережити спеку