59% опитаних гравців в Україні сприймають азартні ігри як форму дозвілля. Водночас прагнення заробити назвали серед мотивів початку гри 17% респондентів, тоді як найчастіше учасники опитування говорили про інтерес до азартних ігор і бажання спробувати щось нове.

Як пише Delo.ua, сьогодні пресслужба Асоціації українських операторів грального бізнесу оприлюднила свіжі результати дослідження Центру відповідальної гри серед гравців в азартні ігри. Дослідження проводилося соціологічним центром SOCIOINFORM за підтримки АУОГБ. Його мета – детальне вивчення впливу азартних ігор в Україні та аналіз досвіду людей, які беруть участь в азартних іграх.

Хто і чому грає в азартні ігри

За результатами дослідження, 73% опитаних гравців становлять чоловіки. Повну вищу освіту мають 42% респондентів, середню спеціальну – 38%.

Чоловіки також частіше повідомляли про тривалий досвід участі в азартних іграх. Понад десять років грають 20% опитаних чоловіків проти 5% жінок.

Основним мотивом початку гри 40% респондентів назвали бажання спробувати щось нове та інтерес до азартних ігор. Ще 21% почали грати, щоб відволіктися від повсякденності, 20% –  через рекламні акції, 17% –  через бажання заробити, а 14% –  за порадою друзів або за компанію.

Легальні vs нелегальні платформи

Автори дослідження окремо проаналізували причини вибору легальних і нелегальних гральних платформ.

Серед переваг легальних організаторів азартних ігор 51% респондентів назвали державний захист. Для 44% важливими є менший ризик шахрайства, гарантії чесної гри та виплати виграшів, а 32% звертають увагу на безпечність платежів і захист банківських даних.

Серед причин використання нелегальних онлайн-казино 33% опитаних назвали швидку реєстрацію, 17% –  анонімність, 16% –  відсутність лімітів на гру.

Ще 10% вказали можливість використовувати картки третіх осіб, 9% – податкові переваги, а 8% – відсутність перевірки в Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор.

"Таким чином, завдання держави – створювати умови, за яких люди обиратимуть легальний ринок із чіткими правилами, державним контролем та інструментами відповідальної гри", – йдеться у висновку дослідження, який цитує АУОГБ.

Що гравці знають про відповідальну гру

Про інструменти відповідальної гри знають 64% опитаних. Найчастіше респонденти називали самоконтроль і самообмеження –  про них відомо 66% учасників. Про можливість встановлювати ліміти витрат і часу гри знають 40%.

Значно нижчою є обізнаність про інші механізми. Про можливість переглядати власну ігрову статистику знають 13% опитаних, про встановлений законом мінімальний вік для участі в азартних іграх –  11%, про Реєстр осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор, –  10%. Ще 9% знають про заборону бонусів за програш і під час припинення ігрової сесії.

Як гравці оцінюють державне регулювання

Більш як половина респондентів –  53% –  вважає рівень державного регулювання сфери азартних ігор достатнім. Мінцифри та держагентство PlayCity у питаннях регулювання гральної індустрії довіряють 44% опитаних. Про їхню роль у регулюванні ринку добре знають 22% учасників дослідження, ще 30% певною мірою знайомі з їхньою діяльністю.

Активні гравці вже бачать конкретні переваги легального ринку та віддають йому перевагу. Це свідчить, що регульована модель працює і довіра до неї формується. Водночас нелегальний сектор залишається системним викликом, тому реформу потрібно продовжувати так, щоб зміцнювати переваги легального ринку й послідовно зменшувати можливості для роботи поза правилами.

президент АУОГБ Тарас Шевченко

Опитування проводили методом CAWI з 19 травня до 26 червня 2026 року. У ньому взяли участь 2676 респондентів. Максимальна статистична похибка для значень, близьких до 50%, становить не більше ±1,9%.

Про АУОГБ

Асоціація українських операторів грального бізнесу об'єднує сім ліцензованих операторів гральної індустрії. Серед заявлених напрямів її діяльності –  розвиток легального ринку азартних ігор, підвищення стандартів відповідальної гри та протидія нелегальному сектору.

З 4 лютого 2025 року державну політику у сфері азартних ігор формує та координує Міністерство цифрової трансформації, а з 21 березня 2025 року регуляторні функції виконує агентство PlayCity, яке замінило КРАІЛ.